ЗВЕДЕНА МЕТОДИКА ОЦіНЮВАННЯ ШКіДЛИВОГО ВПЛИВУ ПРОДУКЦіїї НА ДОВКіЛЛЯ

Тип работы:
Реферат
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

2. Пособие по применению правил и норм проектирования сортировочных устройств / Муха Ю. А., Тишков Л. Б., Шейкин В. П. и
др.- М.: Транспорт, 1994.- 220 с.
3. www. uz. gov. ua
4. 1.В. Берестов, М. Ю. Куценко. Обгрунтування необхщносл паспортизацй сортувальних пристро'-1'-в залiзнидь Украши: Збiрник
наукових прадь студенев i магiстрiв, вип. 65. — Х.: 2005, с. 113−115.
5. I. В. Берестов, М. Ю. Куценко. До питання розробки методики визначення комплексного показника характеристики конструк-
тивно-технолопчних параметрiв пристро'-1'-в регулювання швидкостi вiдчепiв: Iнформадiйно — керуючi системи на залiзнично-му транспорту № 5, 6. — Х. :2006, с. 66 — 69.
6. 1.В. Берестов, М. Ю. Куценко. Аналiз юнуючих методiв та методик розрахунку сортувальних пристро'-1'-в: Iнформадiйно — керу-
ючi системи на залiзничному транспортi, № 2. — Х. :2007, с. 34 — 37.
7. Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР: ВСН 207−89/МПС СССР. М. :
Транспорт, 1992, 104 с.
8. Огарь А. Н. Повышение ресурсосбережения и эффективности функционирования сортировочных горок при оптимизации про-
дольного профиля: дисс. канд. техн. наук. — Харьков, 2002.
¦а о
Розглянутi питання, пов'-яза-т з концепщею життевого циклу й стандартами cepi'-i ISO 14 000 «Еколог1чне керування». Розглянуто iснуючi моделi та методи ощнюван-ня впливу життевого циклу продук-цiйноi системи, як включають нео-бов'-язковi етапи оцтювання впливу життевого циклу. Запропоновано модель оцтювання впливу про-дукцiйноi системи на виснаження ресурыв, здоров'-я людини, змту клi-мату й екосистеми. Представлено тдекс шкiдливостi продукту, що е ттегральним показником впливу продукцiйноi системи на довкш-ля, здоров'-я людини й ресурси, та методику його розрахунку. Показано ефектившсть використання запро-понованого тдексу для оцтювання екологiчностi продукцп на прикладi аналiзування ктькох варiантiв про-дукцiйноi системи
¦о о
УДК 504.7. 064. 3:614(083. 74)
ЗВЕДЕНА МЕТОДИКА ОЦ1НЮВАННЯ ШК1ДЛИВОГО ВПЛИВУ ПРОДУКЦП НА ДОВК1ЛЛЯ
Г. О. Статюха
Доктор техычних наук, професор, завщувач кафедри* Контактний тел.: (044) 241−76−12 e-mail: kxtp@xtf. ntu-kpi. kiev. ua
1.М. Джигирей
Кандидат техшчних наук, асистент* Контактний тел.: (044) 241−76−12 e-mail: dzhygyrey@gmail. com
Б.М. Комариста
Астрант*
Контактний тел.: (044) 241−76−12 e-mail: danita81@mail. ru *Кафедра мбернетики хiмiко-технологiчних процеав Нацюнальний техшчний ушверситет УкраТни & quot-КиТвський
пол^ехычний шститут& quot- просп. Перемоги, 37, корпус 4, м. КиТв, 3 056
1. Вступ
Оцтювання життевого циклу продукцп — один з найпоширешших методiв юльюсного визначення еко-лопчносп продукцп. Використання цього шструмен-
ту дае змогу фах1вцям визначати вплив продукцп про-тягом життевого циклу на змшу кл1мату, виснаження озонового шару, збщнення ресурав 1 т.д. Пор1вняння на такш основ1 деюлькох вар1ант1 В продукцшних систем дозволяе обгрунтовано прийняти р1шення, виз-
начитись i3 вибором, який якнайменше впливатиме на здоров'-я людини, довкiлля та виснаження pecypciB.
Введення Мiжнаpодною оргашзащею стандартиза-цil cтандаpтiв cepii ISO 14 000 «Еколопчне керування», а саме стандарту ISO 14 040 — «Еколопчне керування. Ощнювання життевого циклу. Принципи та структура» [1] й исно з ним пов'-язаних стандарив ISO 14 041 — «Еколопчне керування. Ощнювання життевого циклу. Визначання цШ i сфери застосування та аналiзy-вання швентаризацп» [2], ISO 14 042 — «Еколопчне керування. Ощнювання життевого циклу. Ощнювання впливу життевого циклу» й ISO 14 043 — «Еколопчне керування. Ощнювання життевого циклу. 1нтерпре-тащя життевого циклу», та надання 1 м чинносп в Укра! ш дозволяе говорити про збшьшення зусиль на нащональному piвнi щодо покращення eкологiчноcтi пpодyкцii, eкологiзацii виробництв та позитивш кроки на шляху до сталого розвитку сустльства.
Це обумовлюе актyальнicть доcлiджeнь, спрямова-них на розроблення та впровадження методик ощнювання еколопчносп продукцп, впливу пpодyкцiйних систем протягом життевого циклу на людину й ото-чуюче ii середовище.
2. Оцiнювання життевого циклу
Ощнювання життевого циклу (ОЖЦ) — це мето-долопчний шструмент, що кiлькicно застосовуе кон-цепщю мислення життевого циклу для еколопчного аналiзy дiяльноcтi, пов'-язано1 з технолопчними або
продукцiйними системами. ОЖЦ включае усi вироб-ничi процеси й послуги пов'-язаш з продукцiею про-тягом 11 життевого циклу, вщ придбання сировини до кiнцевого видалення. Такий повний життевий цикл часто називають «вщ колиски до могили» (рис. 1). Таю види дiяльностi як транспортування, збертння, продаж тощо включають в оцiнювання у мiру можливостi (див. рис. 1).
В ОЖЦ для кожного окремого процесу оброблення записують «входи» — використання ресурав, сировини, компоненив i продуктiв, енергоноспв тощо, та «виходи» — викиди у повггря, воду й Грунт, вщходи, побiчнi продукти (рис. 2). Структура процедури ОЖЦ включае чотири взаемопов'-язаш фази:
(•) визначання мети та сфери застосування (МЮ), (•) аналiзування швентаризацп життевого циклу (1ЖЦ),
(•) ощнювання впливу життевого циклу (ОВЖЦ) та (•) штерпретування життевого циклу [1]. Даш штерпретацп можуть набувати форми виснов-юв i рекомендацiй для осiб, що приймають рiшення, узгодженi з метою i сферою застосування дослiджен-ня. Використання ОЖЦ може бути включене у процес прийняття ршень у багатьох сферах: розроблення продукту i його вдосконалення, технологiчнi операцii, стратегiчне планування, маркетинг, державна полии-ка тощо.
Необхiдно вiдмiтити, що функцiональнi виходи продукцшно'-1 системи характеризуються за допомо-гою функцiональноi одиницi, яка забезпечуе еталон порiвнювання входiв i виходiв. Функцiональна оди-
Рисунок 1. Приклад життевого циклу продукцп — пластиковоТ складовоТ автомобiлю [3]
X & gt-
п т ш х
И
¦- т О

К X и
X п т & gt- л п X, а п н
е- X
п ф
X т
& lt- х

Визначання мети та сфери
Фази ОЖЦ
Змша кл1мату, екотоксичшсть, радюактивш викиди, виснаження озонового шару, здоров'-я людини …
А А
А

Видобування енергоносив
Г
Видобування сировиниА
Виробництво елекгроенергГГ
Видобування сировини В
Виробництво
нашвпродукп Гч -^- ^
Видобування сировини С
Виробництво /1 складових
/
Виробництво юнцевого продукту
Рециркуляц1я

Утил1зац1я
Спалювання
Звалювання
А А
А

А А
Споживання матер1ал1 В та енергм, використання земл1
Фаза
виробництва
Фаза
Фаза
використання завершення життя
Рисунок 2. Оцшювання життевого циклу продукцшноТ системи
ниця ввдображае функц1ю продукдiйноi системи, що анал1зуеться, а тому описуеться на I фазi ОЖЦ «Визначання мети та сфери застосування». З функцюналь-ною одиницею пов'-язанi усi викиди i ввдходи системи. Функдiональна одиниця — це та кiлькiсть одиниць продукдii, для якоi здiйснюеться збирання даних i обчислювальнi процедури. Наприклад, для продук-дiйноi системи «Фарбування зовнiшнiх стш» функць ональною одиницею може буде «покриття i захист 10 м² поверхнi стiни на п'-ять роюв (iз зазначенням стш-костi кольору, клiматичних умов i впливу сонячного свила)» [4]. (див. рис. 2)
Загальна сума входiв «з природи» i виходiв «в природу» е основою для подальшого аналiзу й оцшю-вання впливiв продукдiйноi системи на навколишне середовище, зокрема i на здоров'-я людини. Об'-ед-нання окремих ресурив i викидiв задля визначення шкщливоси продукдii мае назву одiнювання впливу життевого циклу (див. рис. 2). Саме ця фазi ОЖЦ i буде детально розглядатись у запропонованш роботi.
Фаза iнтерпретадii призначена для роз'-яснення результашв iнших фаз з використанням аналiзу чутливостi й аналiзу невизначеностi. Результати ш-терпретадii можуть бути деяким висновком, що буде слугувати рекомендацiею при прийняти ршення поряд з iншими критерiями. Iнтерпретацiя також може призвести до повторення — перегляду мети та
сфери застосування, даних для швентаризацп чи одiнювання впливу, що знизить невизначешсть [4] (рис. 3).
Рисунок 3. Фази життевого циклу — зменшення невизначеносп
Фаза оцшювання впливу в ОЖЦ охоплюе зв'-язок даних фази швентаризацп з конкретними еколопч-ними впливами та оцшювання цих впливiв. Методо-логiчна та наукова основа, що необхщна для оцшювання впливу, все ще потребуе розроблення. Не шнуе загальноприйнятих моделей та методологш, за допо-могою яких можна було б з достатньою точшстю та не викликаючи протирiч прив'-язати данi швентаризацп до конкретних потенцшних екологiчних впливiв [1].
Математика и кибернетика — фундаментальные и прикладные аспекты
3. Моделi та методи ощнювання негативного впливу продукци на довкшля на в"х стадiях життевого циклу
Метою оцiнювання впливу життевого циклу е штерпретащя даних швентаризацп. У загальному виглядi процедура ОВЖЦ включае три обов'-язковi етапи:
• категоризащю (вибiр категорiй впливу) —
• класифжащя (розподiлення даних швентаризацп мiж категорiями впливу) —
• характеризащя (оцiнювання результатiв)
i три необов'-язковi етапи:
• нормалiзацiя (вiднесення уах впливiв до едино'-1 шкали вимiрювання) —
• групування рахункiв пов'-язаних-
• сортування або зважування впливiв згвдно 1х вщ-носно'-1 важливостi [5] (рис. 4) —
та ще школи додають етап аналiзування якостi даних.
Результате? нвентаризацм
Агрегування результата? нвентаризацм у? ндикатори категор1й впливу (характ^изацт)
Нормал^ацт
Зважування (агрегування категор? й впливу).
Еколопчний? ндикатор
Рисунок 4. Процедура ОВЖЦ [6]
Першим етапом ОВЖЦ е категоризащя — вибip категорш впливу, пов'-язаних з метою та сферою за-стосування. Катeгоpii впливу повинш вiдповiдати потeнцiйним впливам i ефектам на сфери захисту ОЖЦ (AoP, areas of protection), тобто деяю об'-екти, якi можуть бути захищеш за допомогою виконання i
використання ОЖЦ: пpиpоднi ресурси, природне се-редовище, здоров'-я людини, штучне середовище.
На етат клаcифiкацii дат iнвeнтаpизацii припи-сують катeгоpiям вщповщно до! х впливу. Наприклад, викиди дюксиду вуглецю впливають на парниковий ефект, а тому входять до категорп впливу «Змша кль мату». Якщо речовина входить до декшькох катeгоpiй, нeобхiдно врахувати ii у кожнш з них.
На етат характеризацп кожна речовина припи-суеться до потенцшного впливу пeвноi категорп. По-тeнцiйний вплив речовини визначаеться вщносно до-мiнyючого коeфiцiентy ще! категорп, наприклад, для потeнцiалy змши клiматy — це звичайно 1 кг викидiв дiокcидy вуглецю. Ввдносш впливи (характеризацш-нi коeфiцiенти речовини) необхщно помножити на кiлькicть кожного викиду (ф. 1) — peзyльтyючi значення впливу тдсумовуються у межах категорп впливу з отриманням шдикатору ще'-^ категорп [6]. Пicля прове-дення характеризацп прийнято представляти результата розрахунюв у виглядi пpофiлю ОВЖЦ по кожнш категорп впливу.
1ндикатор категорп впливу i = ^(Ej 01& gt-Rj)хCFjj (1)
j
де iндикатоp катeгоpii впливyi — значення шдикатору вщнесене до фyнкцiональноi одиницi для i-оi катeгоpii впливу- Ej або Rj — викиди j^i шкщливо! речовини або споживання j-го ресурсу на фyнкцiональнy одиницю- CFj — хаpактepизацiйний коeфiцiент j-го викиду або j-го ресурсу для ьо'-1 катeгоpii впливу.
Нeобхiдно зазначити, що вибip тiеi чи шшо'-1 модeлi, того чи iншого методу ОВЖЦ експертом для застосу-вання значно залежить вщ (•) мети i сфери застосуван-ня дослщження, що проводиться, (•) нeобхiдного piв-ня агрегування peзyльтатiв, тобто щльово! аyдитоpii, якiй цi результати призначеш (рис. 5) [7, 8]. Результати швентаризацп використовуються для генерування або адаптацп категорш впливу. Зпдно ISO 14 042 необхщ-но визначити зв'-язок даних швентаризацп з конкрет-ними еколопчними впливами — кiнцeвими точками, тобто впливом на сфери захисту ОЖЦ (рис. 6).
План впровадження ОЖЦ
Ж
Мета використання ОЖЦ
I
Сфера:
• застосування
• звггшсть
• щльова аудитор1я
• виконавщ
3
F& gt-
Еко-дизайн
Розроблення стратеги
Розроблення продукту
ОцЫювання системи еколопчного керування (СЕК), вдосконалення процесу
Калькулящя життевого циклу
3
Jk
Агрегован! Експерти рахункита ОжЦ частковий ^ опис
Повний опис
Рисунок 5. Вибiр методу ОВЖЦ
На даний момент часу можна видшити деюль-ка найб^ьш розповсюджених моделей i методик, якi включають необов'-язковi етапи ОВЖЦ.
Ecopoints 97 — система оцшювання, яка базуеться на дшсному забрудненнi та встановлених граничних значеннях, тобто використовуе принцип «близьюсть до щлЬ& gt- [9]. Один з перших методiв оцiнювання впливу, результатом якого е единий рахунок. У методi не використовуються категорп впливу, впливи оцшю-ються окремо один вщ одного. Нормалiзацiя проводиться у залежносп вiд граничного значення викиду або дiйсноi величини викиду.
Eco-indicator 99 — типовий тдхщ «кiнцевоi точки», орiентований на врахування шкоди, що завда-еться у межах категорп впливу. Модель оцшювання включае три категорп — шкода ресурсам (у МДж до-датковоi енергii, необхiдноi на майбутне видобуван-ня), шкода екосистемам (у % видiв рослин • м2 • рiк), шкода здоров'-ю людини (в одиницях вiдкоректованоi тривалосп життя, яка враховуе передчасну смерть та непрацездатшсть, DALY) [10]. Кожна категорiя шкоди базуеться на вщ двох до п'-яти категорiях впливу. Нормалiзацiя та зважування здшснюються на рiвнi категорiй шкоди, при цьому для зважування викори-стовуеться принцип трикутника [11].
«
m Я
«S-
Ё «
а х
w
5 fr st fr
& gt-0
6
m 41 й-
Радтцт
Смог
Канцерогени
Кл1мат
Озоновий шар
Пщкислення
Використання земель
Евтрофшащя
Еко-токсичнють
Мшерали
Викопне паливо
1 Р1вень
» ?л свпового р океану
& gt- гахворювання V * органв / ^дихання
¦& gt- Рак
Загибель
Середш точки Кшцев1 точки

Мехашзми навколишнього середовища Рисунок 6. Приклад зв'-язування швентаризацп та ОВЖЦ
EPS 2000 (Environmental Priority Strategies) — метод призначений в основному для використання у якоси шструменту в розробленш продукту в межах однiеi компанii [12]. Категорп впливу визначають-ся на основi п'-яти охоронюваних сфер: здоров'-я людини, продукцшна здатнiсть екосистем, запаси абютичних ресурсiв, бiорiзноманiття та культурнi i рекреацшш цiнностi. Особливiстю методу е використання монетаризацп як шструменту зважуван-
ня, за допомогою оцшювання бажання сплачувати задля запобиання змш у тiй чи iншiй категорп впливу, а також вартоси майбутнього видобування ресурив. Тому усi збитки вщображаються за допо-могою грошових одиниць — одиниць навантаження на довюлля (ELU) у евро.
CML 2001 — типовий тдхщ «середньоi точки», який базуеться на використанш наступних катего-рiй впливу: виснаження озонового шару, токсичшсть для людини, токсичшсть для екосистем прюних вод, токсичшсть для морських екосистем, токсичшсть для наземних екосистем, фотохiмiчне окислення, глобаль-не потеплшня, пiдкислення, виснаження абютичних ресурав, евтрофiкацiя [13]. Вказуеться обов'-язковкть проведення нормалiзацii при детальному ОЖЦ.
Impact 2002+ - комбшований тдхщ, який включае 14 категорш середнiх точок (категорiй впливу) та чотири категорп шкоди [14]. Нормалiзацiя категорш впливу здшснюеться за допомогою стввщношення впливу одиницi викиду до загального впливу уах ре-човин даноi категорii на одну людину (чол. -р. /од. викиду) — також проводиться нормалiзацiя категорш шкоди: здоров'-я людини (у DALY/чол. /р.), яюсть екосистем (коефiцiент виснаження^м2ф. /чол. /р.), змша клiмату (життепiдтримуючi системи, кг СО2/чол. /р.) та ресур-си (МДж/чол. /р.).
EDIP 2003 (Environmental Design of Industrial Products) — проблемно-орiентований тдхщ, який включае 14 категорш впливу [15]. Нормалiзацiя категорш впливу базуеться на використанш людино-е^вален-ту (PE), тобто кiлькiсноi оцшки впливу на навколиш-не середовище однiеi людини — екологiчних наслiдкiв й споживання ресурав у вiдповiдностi з нишшшм комплексом природоохоронних цiлей для краши / групи краiн. Зважування у даному методi залежить ввд природоохоронних цiлей встановлених щодо викидiв на одну людину.
Eco-scarcity 2006 — метод, який використовуе принцип «близьюсть до щлЬ& gt-, а тому ткно пов'-язаний з природоохоронною политикою краiни, де викори-стовуеться. Метод дозволяе проводити нормалiзацiю, зважування та агрегування рiзних втручань у довюл-ля за допомогою так званих еко-факторiв [12].
TRACI 2 (The Tool for the Reduction and Assessment of Chemical and other environmental Impacts) — метод ОВЖЦ орiентований на середш точки й включае 12 категорш впливу [16]. 1снуе можливкть нормалiзацii категорш впливу.
Iншi методи ОВЖЦ, таю як CED (Cumulative Energy Demand), CExD (Cumulative Exergy Demand), EDP (Ecosystem Damage Potential), IPPC 2007 (метод роз-роблений Мiжнародною групою експерпв з питань змши клiмату), еколопчний слщ продукту [12], LIME (Life-cycle Impact assessment Method based on Endpoint modeling) [17], е спецiалiзованими, модифжащями або адаптащями вiдомих методiв або методами, що не включають необов'-язковi етапи ОВЖЦ.
4. Постановка задачi
Методи ОВЖЦ вiдрiзняються пiдходами (про-блемно-орiентованi й орiентованi на визначення за-вданоi шкоди), глибиною характеризацп (середня точ-
ка або кшцева точка), методами визначення величин нормалiзацii та ix розмахом (напр., краша, бвропа або свгг в цiлому), включенням чи вщсутшстю процедур групування i ранжування, методами зважування (па-нельний, цiльовий, монетаризащя), рiвнем агрегування результатiв (без агрегування, з отриманням шди-каторiв категорiй, единого показника тощо). Бшьшшть розглянутих методiв реалiзованi у складi комерцiйниx програмних комплексiв ОЖЦ типу SimaPro [7], а тому е малодоступними з причини висо^ вартосп (вартiсть навчальноi версii SimaPro 7 складае € 3000, професiйноi — до € 15 000). Тому зрозумшою е досить мала у порiвняннi з Европою кiлькiсть украшських пiдприемств, що отримали сертифiкати на систему еколопчного управлшня — 55 тдприемств станом на 2007 рж [18].
Хоча не можна не вщзначити й iншi фактори низь-кого рiвня впровадження та сертифжацп систем еко-логiчного управлiння та екологiчноi сертифiкацii про-дукцii вщповщно до европейських та мiжнародниx вимог:
• ввдсутшсть екологiчниx прiоритетiв в галузевих та регюнальних програмах економiчного розвитку-
• використання застарiлиx стандарпв, норм та правил-
• необxiднiсть удосконалення дiючоi системи акре-дитацii оргашв сертифiкацii, стандартизацп та метрологи-
• недостатнiй рiвень iнформацiйно-освiтнix захо-дiв щодо впровадження систем управлшня довюллям та екологiчноi сертифiкацii продукци.
Й доа iснуе лише у виглядi проекту «Концепщя Державноi програми тдтримки впровадження систем екологiчного управлшня та екологiчноi сертифiкацii продукцii вщповщно до европейських та мiжнародниx вимог», яка могла б сприяти актившшому впровад-женню iнновацiйниx теxнологiй б^ьш чистого вироб-ництва, рацiональному використанню матерiальниx та енергетичних ресурсiв, зменшенню забруднення навколишнього природного середовища, збалансо-ваному розвитку економiки, випуску безпечноi для здоров'-я людини та довюлля продукцп, пiдвищенню конкурентоспроможностi вичизняного товаровироб-ника на мiжнародному ринку, змщненню експортного потенцiалу, зменшенню швестицшних ризикiв за еко-логiчними факторами.
Метою роботи е розроблення проблемно-орiен-тованоi моделi ОВЖЦ, яка включае пiдкатегорii та категорii впливу, а також категорп захисту, й дозволяе отримувати едину порiвняльну ощнку шкщливого впливу продукцiйниx систем на довюлля — шдекс шкiдливостi продукту (DIP, Damage Index of Product). Подальша реалiзацiя моделi та методики ощнювання у виглядi програмного продукту на вичизняному ринку дозволить тдтримати бiльш широке впровадження систем еколопчного управлшня i екологiчноi сертифь кацп продукцii в Украiнi.
4. Модель ощнювання впливу продукцшно1 системи та методика розрахунку шдексу шкiдливостi продукту
На основi аналiзу iснуючиx категорш й тдкате-горiй впливу, як використовуються у рiзниx методах
ОВЖЦ, [6, 8, 12−17, 19−22] видшено 17 тдкатегорш впливу, якi стали нижшм рiвнем моделi оцiнювання, а саме
ACID — тдкислення природних екосистем, AGRL — використання ильськогосподарських угiдь,
CLCH — змша клiмату,
ERES — виснаження невщновлюваних енергетичних ресурав,
FEUT — евтрофiкацiя прiсноводниx екосистем, FTOX — вплив викидiв на пркноводш екосистеми, HTOX — вплив викидiв на здоров'-я людини, IRAD — вплив iонiзуючоi радiацii на здоров'-я лю-дини,
MEUT — евтрофжащя морських екосистем, MRES — виснаження мшеральних ресурав, MTOX — вплив викидiв на морськi екосистеми, OZON — виснаження озонового шару, PART — вплив пилоподiбниx часток на здоров'-я людини,
PHOX — утворення фотоxiмiчниx окислювачiв, TEUT — евтрофжащя наземних екосистем, TTOX — прямi токсичш впливи викидiв на наземнi екосистеми,
URBL — використання мшь^ землi.
Вщ однiеi до трьох пiдкатегорiй формують категорп моделi оцiнювання впливу життевого циклу про-дукцiйноi системи:
ACD — тдкислення екосистем,
CLM — змша клiмату,
LND — використання земл^
OZD — виснаження озонового шару,
PCS — фотоxiмiчний смог,
RES — абютичш ресурси
SBS — вплив викидiв на здоров'-я людини,
TEU — евтрофжащя наземних екосистем,
TOX — вплив викидiв на екосистеми,
WEU — евтрофжащя водних екосистем.
За необхвдносп рiвень тдкатегорш впливу може бути розширений у рамках запропонованих категорш. Можуть бути включен додатковi або змшеш тдка-тегорп, наприклад, у межах категорп «Вплив викидiв на екосистеми»: прямi впливи викидiв на морсью або прiсноводнi вiдкладення- у межах категорп «Використання землЬ»: тдкатегорп за видами земель (мкька промислова зона, мiська зелена зона, пасовища, орнi землi тощо) або за географiчно-клiматичними зонами (альпшська, степова, паннонiйська, анатолiйська тощо).
Пропонуеться згрупувати категорп впливу в на-ступш категорп захисту «Здоров'-я (людини)», «Екосистеми», «Клiмат» i «Ресурси», об'-еднання яких дозволяе одержати шдекс шкщливосп продукцiйноi системи (див. рис. 7).
Етапи визначення необхщних середнix точок (ка-тегорiй впливу), класифжацп й xарактеризацii фази ОВЖЦ не залежать вщ запропонованоi моделi ощню-вання, тому далi представлена методика розрахунку значення DIP, починаючи з необов'-язкових етатв ОВЖЦ.
HTOX»
CLCH
PART
TEUT
r
FEUT MEUT FTOX
KniMaT
/ MTOX
ЮМ ЧНиГ'-ал [-у
DIP
_Л jr
'-Екосистеми _ Ресурси
PCS
RES
TTOX

PHOX MRES
ERES
ACID
AGRL
URBL
Рисунок 7. Структура моделi оцiнювання
Етап характеризацii дозволяе отримати шдикатори пiдкатегорiй впливу згiдно формули (1), яка набувае вигляду
SC, = KEj 01& gt-Rj)х CFi, j (2)
j
де SCj — значення вдикатору вщнесене до функцюналь-ноi одинищ для i^i пiдкатегорii впливу- Ej або Rj — викиди j^'-i шкiдливоi речовини або споживання j-го ресурсу на функцiональну одиницю-С^ - характеризацiйний коефiцiент j-го викиду або j-го ресурсу для i^'-i тдкате-горп впливу.
Отримання iндикаторiв категорiй впливу пропону-еться здшснювати з нормалiзацiею iндикаторiв тдка-тегорш та рiвноцiнним зважуванням за формулою
вагу кожноi категорп впливу. Чим бшьше значення коефь цiенту зважування, тим бшьшу шкоду довкiллю наносить категорiя впливу. Звичайно для визначення коефщен-тiв зважування користуються принципом «близьюсть до цЫ», тобто орiентуються на цiльовими значеннями для дано'-1 категорп з врахуванням розташування та часу. Щльо-вими значеннями можуть слугувати еколопчт цiлi пред-ставлет у Кiотському протоколi, Декларацii тисячолитя, нацiональних стратегiях сталого розвитку або цЫ, якi вiдображають екологiчну политику краiни / групи краiн. Такий шдхщ е об'-ективним, але викликае трудношд при визначеннi конкретних значень коефщенпв зважування для значноi частини категорш впливу. Тому пропонуеться використати коефщенти зважування, представлеш на рис. 8, отримат за допомогою панельного дослщження [23].

(3)
де Ck — значення iндикатору вщнесене для k-оi категорп впливу-SCi — значення шдикатору для i-о& quot-! шдкатегорп впливу-NFi -коефiцiент нормалiзацii для i-о& quot-! пщкате-горп впливу. Коефiцiенти нормалiзацii повиннi вщповь дати останнiм доступним даним. Рiвноцiнне зважування iндикаторiв шдкатегорш було використано на даному етат тому, що на етапi одержання iндикаторiв категорiй захисту здiйснюеться зважування iндикаторiв категорiй впливу.
Для визначення iндикаторiв категорiй захисту ви-користовуеться наступна процедура групування
D,=XCk х WFk
(4)
де Dl — значення вдикатору вщнесене для 1-о1 категорП захисту- Ck — значення вдикатору для k-оi категорп впливу- WFk — коефiцiент зважування для k^i категорii впливу. Коефiцiенти зважування вщображають екологiчну
18,2-
13,1 12,9-
10,6
— -8,5---79-
|-| 6 8 г-, 6,61: 16,1
OZD LND PCS SBS TEU CLM RES ACD TOX WEU Категорп впливу
Рисунок 8. Ваги категорш впливу
Визначення шдексу шюдливосп продукту здшснюеться шляхом агрегування iндикаторiв категорш захисту за формулою
DIP = ?D,
(5)
де Dl — значення вдикатору вщнесене для 1-о1 категорп захисту.
5 ¦
0
k
Одержання единого показника дозволяе провести однозначне порiвнювання декшькох продукцiйниx систем. Рекомендуеться також проводити порiвнювання на рiвнi категорiй впливу, тобто порiвнювання про-фiлiв ОВЖЦ.
6. Приклад застосування
Необхщно порiвняти декiлька варiантiв виро-щування озимоi пшеницi iз застосуванням азотного добрива (нiтрат амошю). Оцiнювання включае такi етапи життевого циклу як видобування сировини, виробництво й транспортування (добрива, речовини захисту рослин, машини i насiння) та xлiборобство (оброблення й засiвання землi, удобрювання, захист рослин, збирання врожаю й сушшня). Функщональ-ною одиницею ОЖЦ е одна тонна зерна. Результати 1ЖЦ представленi у табл. 1 [25].
У робоп Ф. Брентрапа й спiвавторiв [25] на основi наведених у табл. 1 даних було проведено ОВЖЦ з одержанням екологiчного шдексу (EcoX) та iндексу виснаження ресурив (RDI) для кожного з варiантiв продукцiйноi системи на основi методики представ-леноi цими ж авторами у [6]. Представлений ними
метод ОВЖЦ е спецiалiзованим, осюльки був роз-роблений спецiально для ощнювання шдживлення рослин при вирощуваннi зернових культур. Тому далi представленi розрахунки згщно запропонованоi у данiй робоп зведеноi методики, яка е б^ьш загаль-ною й дозволяе використання ii для широкого кола продукцшних систем. Крiм того, бiльшiсть викори-станих у [6, 25] характеризацшних коефiцiентiв й ко-ефiцiентiв нормалiзацii е на даний час застар^ими, тому потребують вiдповiдного замiнювання, а етап характеризацп — перерахунку. У табл. 2 представлен коефвденти, яю будуть використанi на етапi характеризацп. Крiм того з попереднього дослщження було виключено врахування впливу кадмж на здоров'-я людини, осюльки автори не мали необxiдниx даних. Хоча викиди кадмж е рiвнозначними для усix варь антiв, включення цих викидiв пiдвищить точнiсть ощнювання.
6.1. Категоризащя
Базуючись на даних 1ЖЦ та згiдно з поставленою задачею розглядаються наступш пiдкатегорii та категорп впливу:
Таблиця 1
Результати швентаризацп (на тонну зерна)
Варiант 1 2 3 4 5 6 7
Добрива, кг N/га 0 48 96 144 192 240 288
Викиди / ресурси Одиницi вимiрювання
Ресурси
Фосфорит кг 23,39 23,86 23,81 23,79 23,78 23,9 24,11
Поташ кг 98,4 106,3 104,8 104,3 104,3 107 111,8
Вуплля кг 19,13 8,757 6,324 5,524 5,283 5,426 5,734
Л1гшт кг 0,943 0,42 0,291 0,268 0,264 0,264 0,269
Важке пальне кг 2,456 1,499 1,242 1,188 1,171 1,175 1,199
Дизельне пальне кг 33,83 15,45 10,64 9,014 8,396 8,408 8,581
Природний газ кг 2,128 9,539 12,23 14,97 18,13 22,34 27,05
Земля 2 м2^р. 4831 2079 1406 1172 1081 1079 1098
Викиди: Пов^ря
CH4 кг 0,0002 0,001 0,0013 0,0015 0,0018 0,0022 0,0027
CO кг 0,006 0,008 0,0013 0,0015 0,0018 0,0022 0,0027
CO2 кг 142,4 84,71 71,59 71,26 75,81 85,06 96,13
N2O кг 0 0,369 0,5 0,625 0,768 0,958 1,171
NH3 кг 0 0,245 0,331 0,414 0,509 0,635 0,776
nox кг 1,673 0,827 0,607 0,543 0,531 0,558 0,595
SO2 кг 0,014 0,007 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005
Зав. частки та пил кг 0,195 0,098 0,073 0,065 0,062 0,062 0,063
НМЛОС* кг 0,779 0,425 0,333 0,303 0,292 0,296 0,304
Викиди: Вода
NO3-N кг 0 0 0 0,174 0,972 3,978 6,949
N3ar. кг 0 0,001 0,001 0,002 0,002 0,003 0,003
P с заг. кг 0,012 0,012 0,012 0,012 0,012 0,012 0,012
Викиди: Грунт
Cd кг 0,0006 0,0006 0,0006 0,0006 0,0006 0,0006 0,0006
* неметаноы летю оргашчш сполуки
ACD — тдкислення екосистем,
ACID — тдкислення природних екосистем,
LND — використання земл^
AGRL — використання ильськогосподарських упдь,
CLM — змша клiматy, CLCH — змiна клiматy, RES — абiотичнi ресурси
ERES — виснаження невщновлюваних енергетич-них ресурив,
MRES — виснаження мшеральних pecypciв, PCS — фотохiмiчний смог, PHOX — утворення фотохiмiчних окиcлювачiв, SBS — вплив викидiв на здоров'-я людини, HTOX — вплив викидiв на здоров'-я людини, PART — вплив пилоподiбних часток на здоров'-я людини,
TEU — евтрофжащя наземних екосистем, TEUT — евтрофжащя наземних екосистем, TOX — вплив викидiв на екосистеми, TTOX — пpямi токсичш впливи викидiв на наземш екосистеми,
FTOX — вплив викидiв на пркноводш екосистеми, WEU — евтрофжащя водних екосистем, FEUT — евтрофжащя пpicноводних екосистем. Пiдкатeгоpii «Виснаження озонового шару» ви-ключена з оцшювання, оcкiльки у pоботi [25] не вка-зано, якi саме нeмeтановi лeткi оpганiчнi сполуки утворюються протягом життевого циклу продукцш-но'-1 системи.
6.2. Класифжащя та данi характеризаци
Розподiлення даних iнвентаризацii мiж категорiя-ми впливу та значення характеризацшних коефвден-тiв наведено у табл. 2.
Одинищ вимiрювання характеризацiйних коефь цiентiв можуть бути iншими шж представленi у табл.
2. Наприклад, характеризацшш коефiцiенти тдка-
тегорii «Вплив викидiв на здоров'-я людини» може бути представлений у таких одиницях як «кг 1,4 ДХБ-екв.». При виборi коефвденпв необхiдно керу-ватись наявними джерелами даних, а також, у випад-
Таблиця 2
Характеризацшш коефщieнти
Ресурси / викиди niflKa-Teropia Одинищ Значення Джерело
Фосфорит MRES кг К2О / кг 0,25 [6]
Поташ MRES кг Р2О5 / кг 0,105 [6]
Вуплля ERES МДж / кг 19,1 [26]
Л1гшт ERES МДж / кг 9,9 [26]
Нафта ERES МДж / кг 45,8 [26]
Природний газ ERES МДж / кг 40,3 [26]
Орш земл1 (комплексы) AGRL м2 ООЗ4-екв. / м2-р. 1,06 [10]
CH4 CLCH кг СО2-екв. / кг 7 [27]
CH4 PHOX кг НМЛОС-екв. / кг 0,01 [10]
Cd (с/г земл1) HTOX кг ^^О-екв. / кг 17 900 [28]
CO CLCH кг СО2-екв. / кг 1,57 [27]
CO HTOX кг РМ2. 5-екв. / кг 0,001 [10]
CO2 CLCH кг СО2-екв. / кг 1 [27]
NH3 ACID кг SO2-e№ / кг 14,96 [10]
NH3 FEUT кг POii-екв. / кг 0,35 [29]
NH3 FTOX кг ТЕГ-екв. / кг 3,9 [28]
NH3 HTOX кг РМ25-екв. / кг 0,121 [10]
NH3 TEUT кг NC^-екв. / кг 5 [29]
NH3 TTOX кг ТЕГ-екв. / кг 9,8 [28]
nox ACID кг SO2-e№ / кг 5,49 [10]
NOx FEUT кг POii-екв. / кг 0,13 [29]
nox TEUT кг NO^-екв. / кг 1 [29]
N3ar. FEUT кг POii-екв. / кг 0,42 [29]
SO2 ACID кг SO2-e№ / кг 1 [10]
SO2 HTOX кг РМ25-екв. / кг 0,078 [10]
n2o CLCH кг СО2-екв. / кг 156 [27]
NO3-N FEUT кг POii-екв. / кг 0,42 [29]
NOx HTOX кг РМ25-екв. / кг 0,127 [10]
Рзаг. FEUT кг POii-екв. / кг 3,06 [29]
Зависш частки та пил PART кг РМ25-екв. / кг 0,157 [10]
НМЛОС PHOX кг НМЛОС-екв. / кг 1 [10]
1 • • • • 2
ргашчш оpнi зeмлi- 2триетиленглжоль
1ндикатори шдкатегорш впливу
Вар1ант 1 2 3 4 5 6 7
Добрива, кг К/га 0 48 96 144 192 240 288
SC 9,96 8,63 8,62 9,48 10,82 12,86 15,18
SГ 5121 2204 1490 1242 1146 1144 1164
СН 142,4 142,3 149,6 168,8 195,6 234,5 278,8
SГ ЕКЕ8 2122 1332 1161 1179 1272 1445 1650
SC 0,254 0,230 0,232 0,326 0,693 2,004 3,306
с l'-^Cd ЗСЫТ0Х 0,000 0,956 1,291 1,615 1,985 2,477 3,026
SC 0,0023 0,0023 0,0023 0,0023 0,0023 0,0023 0,0023
SГ 0,2732 0,1678 0,1431 0,1427 0,1518 0,1708 0,1932
^^МКЕБ 5,848 5,965 5,953 5,948 5,945 5,975 6,028
^^МКЕБ 10,33 11,16 11,00 10,95 10,95 11,24 11,74
SГ 0,0306 0,0154 0,0115 0,0102 0,0097 0,0097 0,0099
SC 0,014 0,007 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005
SГ 1,673 2,052 2,262 2,613 3,076 3,733 4,475
SГ о ^ ТТОХ 0,000 2,401 3,244 4,057 4,988 6,223 7,605
ку продовження розрахунюв, з отриманням единого показника, наявними коеф^ентами нормалiзацii та 1х одиницями вимiрювання.
6.3. 1ндекс шкiдливостi продукту
1ндикатори пiдкатегорiй впливу отримаш за формулою (2) на основi даних представлених у табл. 1 i табл. 2. Результати розрахунюв наведенi у табл. 3.
На даному етат можна представити профiлi ОВЖЦ по тд категорiям впливу для рiзних варiантiв оцшю-ваноi продукцiйноi системи, наприклад, як показано на рис. 9.
Для отримання iндикаторiв категорш впливу вико-ристанi наступнi коефiцiенти нормалiзацii (для бвро-союзу) [10, 25, 28, 30]:
ЛСЮ — 2. 841 010 кг SO2-екв., AGRL — 1. 491 012 м² ООЗ-екв., CLCH — 4. 491 012 кг СО2-екв., ERES — 9. 911 013 МДж, FEUT — 6. 38 409 кг Р04-екв., FTOX — 1. 381 010 кг ТЕГ-екв., НТОХ — 3. 7 409 кг РМ2. 5-екв. й 2. 44 409 кг С2Н3-С1-екв. (по Cd),
MRES — 5. 71 109 кг К2О-екв. й 6. 07−109 кг Р2О5-екв. ,
PЛRT — 7. 23−108 кг РМ2. 5-екв. ,
РНОХ — 2. 821 010 кг НМЛОС-екв. ,
ТЕиТ — 4. 521 010 кг NOX-екв. ,
ТТОХ — 3. 471 010 кг ТЕГ-екв.
За формулою (3) отримуемо значення iндикаторiв категорш впливу (див. табл. 4):
Аналопчно можна представити профШ ОВЖЦ для рiвня категорш впливу (рис. 10). Розрахунок шдика-торiв категорiй захисту проводиться з використанням коефвденпв зважування категорiй впливу за формулою (4) (див. рис. 8) з врахуванням виключення кате-горп «Виснаження озонового шару». У табл. 5 й на рис. 11 представлен результати розрахунюв. Подальше агрегування за формулою (5) дозволяе отримати еди-ну оцшку варiантiв продукцiйноi системи (табл. 6).
Рис. 9. Профть ОВЖЦ «Виснаження невщновлюваних енергетичних ресурав»
1ндикатори категорш впливу (•lO11)
Варiант 1 2 3 4 5 6 7
Добрива, кг N/га 0 48 96 144 192 240 288
C acd 35,07 30,39 30,34 33,37 38,11 45,28 53,45
C clm 3,17 3,17 3,33 3,76 4,36 5,22 6,21
C LND 343,69 147,90 100,02 83,38 76,90 76,76 78,11
Cpcs 0,05 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02
C res 274,74 289,69 286,70 285,77 285,82 291,19 300,62
Csbs 13,13 7,59 6,25 6,06 6,29 6,91 7,66
C TEU 3,70 4,54 5,00 5,78 6,81 8,26 9,90
Ctox 0,00 6,92 9,35 11,69 14,38 17,93 21,92
C WEU 3,98 3,61 3,63 5,11 10,86 31,40 51,81
1,4E-10
1,2E-10 1,0E-10 8,0E-11 + 6,0E-11 ¦¦ 4,0E-11 ¦¦ 2,0E-11 ¦¦
0,0E+00
BapiaHT BapiaHT BapiaHT BapiaHT BapiaHT BapiaHT BapiaHT 0 48 96 144 192 240 288
? rnrni викиди y T.4. сполуки кадм1ю ЕЗ пилопод^ш часгки
Рисунок 10. Профiль ОВЖЦ «Вплив викидiв на здоров'-я людини»
Таблиця 5
1ндикатори категорiй захисту
Варiант 1 2 3 4 5 6 7
Добрива, кг N/га 0 48 96 144 192 240 288
Здоров'-я 1,01 0,59 0,48 0,47 0,49 0,53 0,59
Екосистеми 46,31 22,61 17,03 15,74 16,30 19,37 22,76
Кшмат 0,66 0,66 0,70 0,79 0,91 1,10 1,30
Ресурси 40,83 43,05 42,61 42,47 42,48 43,28 44,68
Порiвняти результати отриманi на останньому ета-пi з одержаними у [25] неможливо, осюльки автори провели агрегування у два шдекси, виснаження ре-сурсiв (RDI) та впливу на екосистеми (EcoX), а також не був включений у розгляд вплив викидiв на здоров'-я людини у явному виглядь Результати отримаш на по-переднix етапах е тотожними для вщповщних тдкате-горiй впливу, але ильки якщо для розрахунюв засто-
совувати xарактеризацiйнi коефiцiенти i коефiцiенти нормалiзацii наведенi у [6].
Здоров'-я Екосистеми
Кл1мат
Ресурси
? BapiaHT 0 В BapiaHT 48 Ш BapiaHT 96 О BapiaHT 144
? BapiaHT 192? BapiaHT 240 И BapiaHT 288
Рисунок 11. Профть ОВЖЦ за категорiями захисту
Таблиця 6
1ндикатори категорш захисту
Варiант 1 2 3 4 5 6 7
Добрива, кг N/га 0 48 96 144 192 240 288
DIP 88,8 66,9 60,8 59,5 60,2 64,3 69,3
Рейтинг DIP 7 5 3 1 2 4 6
RDI [25] 2,27 2,38 2,36 2,36 2,36 2,39 2,45
Рейтинг RDI 1 5 4 2 3 6 7
EcoX [25] 0,33 0,19 0,16 0,17 0,22 0,38 0,55
Рейтинг EcoX 5 3 2 1 4 6 7
Згщно значень DIP наведених у табл. 6 найкращим BapiaHTOM оцiнюваноi продукцшно! системи виявився № 4 з використанням 144 кг N/га, що не суперечить результатам отриманим у [25]. 1ндекс DIP у даному випадку одночасно враховував i виснаження ресурив, i влив на екосистеми, й додатково включав оцшку впливу викидiв на здоров'-я людини. Внесок категорп захисту «Здоров'-я» у загальне значення шдексу на порядок менше шж таких кaтегоpiй як «Ресурси» й «Екосистеми», але не варто нею нехтувати у розрахун-ках для продукцшних системei й сумiжних галузей виробництва, хоча звiсно це залежить вщ мети дослщ-ження й сфери застосування результапв ОВЖЦ.
7. Висновки
У стати запропоновано модель оцшювання впливу продукцiйноi системи на виснаження ресурав, здоров'-я людини, змшу клiмaту й екосистеми та методику розрахунку шдексу шюдливоси продукту. Розробле-ний iндекс шюдливоси продукту е iнтегрaльним по-казником еколопчност продукцiйноi системи й базу-еться на використaннi концепцii мислення життевого циклу. Запропонована модель ОВЖЦ вiдрiзняеться вщ iснуючих aнaлогiв насичешстю, комплекснiстю оцiнювaння та aдaптивнiстю.
З метою тдвищення точностi розрaхункiв та адек-вaтностi результaтiв, подaльшi дослщження у цьому напрямку необхiдно присвятити одержанню нащ-ональних хaрaктеризaцiйних коефвденпв, зокрема для таких пiдкaтегорiй впливу, яю стосуються виснаження ресурив, стану, змiн та навантаження на екосистеми, здоров'-я людини, а також нащональних коеф^енпв нормaлiзaцii. Отримання цих даних е критичним для проведення ОВЖЦ продукцшних систем в Укра'-1ш, осюльки використання середньоев-ропейських, а тим б^ьше середньосвiтових, коефщь ентiв спотворюють отримувaнi результати, особливо якщо врахувати техногенне й рaдiaцiйне забруднення територii Укрaiни, стан здоров'-я населення, яю значно вiдрiзняються вщ середньоевропейських.
Результати дослiдження можуть бути використаш розробниками продуктiв та послуг при прийнят проектних рiшень, аудиторськими групами для еколо-гiчного аудитування, експертного оглядання дослщ-жування ОЖЦ, для покращення екологiчних характеристик оцшюваних продукцiйних систем.
Лiтеpaтуpa
1. ДСТУ ISO 14 040: 2004. Еколопчне керування. Ощню-вання життевого циклу. Принципи та структура (ISO 14 040: 1997, IDT) / В. Лозанський. — Офщ. вид. — К.: Держспоживстандарт Украши, 2005. — IV, 10с. — (Нащо-нальний стандарт Украши).
2. ДСТУ ISO 14 041: 2004. Еколопчне керування. Ощнювання життевого циклу. Визначання цш i сфери застосування та анал1зування швентаризацй (ISO 14 041: 1999, IDT) / В. Лозанський, В. Мироненко. — Офщ. вид — К.: Держспоживстандарт Украши, 2006. — IV, 20с. — (Нащо-нальний стандарт Украши).
3. бвропейська ко1шая. ОЖЦ: шструменти, функцй та данк [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: — http: //lca. jrc. ec. europa. eu/
4. Hauschild M., Jeswiet J., Alting L. From Life Cycle Assessment to Sustainable Production: Status and Perspectives // CIRP Annals — Manufacturing Technology, 54(2), 1 (2005).
5. Gonzalez B., Adenso-Diaz B., Gonzalez-Torre P.L. A fuzzy logic approach for the impact assessment in LCA // Res. Cons. Rec., 37, 61 (2002).
6. Brentrup F., Kusters J., Kuhlmann H., Lammel J. Environmental impact assessment of agricultural production systems using the life cycle assessment methodology. I. Theoretical concept of a LCA method tailored to crop production // Europ. J. Agronomy, 20, 247 (2004).
7. Goedkoop M., Schryver A.D. and Oele M. Introduction to LCA with SimaPro 7. — PRe Consultants Report 4.2 (2008).
8. Dreyer L.C., Niemann A.L., and Hauschild M.Z. Comparison of three different LCIA methods: EDIP 97, CML 2001 and Eco-indicator 99. Does it matter which one you choose? // Int. J. LCA, 8(4), 191 (2003).
9. Renou S., Thomas J.S., Aoustin E., Pons M.N. Influence of impact assessment methods in wastewater treatment LCA // J. Cleaner Prod., 16(10), 1098(2008)
10. Goedkoop M. and Spriensma R. The Eco-indicator 99: A damage oriented method for Life Cycle Impact Assessment. 3rd Edition. — PRe Consultants B.V. (2001).
11. Hofstetter P. et al. The Mixing triangle: Correlation and Graphical Decision Support for LCA-based Comparisons // J. Ind. Ecology, 3(4), 97 (2000).
12. Steen B. A systematic approach to environmental strategies in product development (EPS). Version 2000 — General system characteristics. — Centre for Environmental Assessment of Products and Material Systems. Chalmers University of Technology, Technical Environmental Planning. CPM report No. 4 (1999).
13. Frischknecht R. et al. Implementation of Life Cycle Impact Assessment Methods: Data v2.0. Ecoinvent report No. 3.
— Swiss centre for Life Cycle Inventories, Dubendorf, Switzerland (2007).
14. Jolliet O. et al. IMPACT 2002+: A New Life Cycle Impact Assessment Methodology // Int. J. LCA, 8(6), 324 (2003).
15. Hauschild M. and Potting J. Spatial differentiation in life cycle impact assessment — the EDIP 2003 methodology.
— Guidelines from the Danish Environmental Protection Agency, Copenhagen, (2004).
16. Bare J., Gloria T. and Norris G. Development of the Method and U.S. Normalization Database for Life Cycle Impact Assessment and Sustainability Metrics // Envir. Sc. Tech., 40(16), 5108 (2006).
17. Itsubo N. et al. Weighting Across Safeguard Subjects for LCIA through the Application of Conjoint Analysis // Int. J. LCA, 9(3), 196 (2004).
18. Всеукра'-шська громадська оргашзащя «Жива планета»: [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http: // http: //eco-label. org. ua/
19. Pennington D.W. et al. Life cycle assessment Part 2: Current impact assessment practice // Env. Int. J., 30, 721 (2004).
20. Daniel S.E., Tsoulfas G.T., Pappis C.P., Rachaniotis N.P. Aggregating and evaluating the results of different Environmental Impact Assessment methods // Ecol. Ind., 4, 125(2004).
21. Kara S., Manmek S., Kaebernick H. An Integrated Methodology to Estimate the External Environmental Costs of Products // CIRP Annals, 56(1), 9 (2007).
22. Khan F.I., Sadiq R., Veitch B. Life cycle iNdeX (LInX): a new indexing procedure for process and product design and decision-making // J. Cleaner Prod., 12, 59 (2004).
23. Soares S.R., Toffoletto L., Desche L. Development of weighting factors in the context of LCIA // J. Cleaner Prod., 14, 649 (2006).
24. Humbert S., Margni M., Jolliet O. IMPACT 2002+: User Guide. Draft for version 2.1 [Electron. resource] // Risk Science Center of University of Michigan. — Access link: http: //www. sph. umich. edu/riskcenter
25. Brentrup F. et al. Environmental impact assessment of agricultural production systems using the life cycle assessment (LCA) methodology: II. The application to N fertilizer use in winter wheat production systems // Europ. J. Agronomy, (20), 265 (2004).
26. Frischknecht et al. (2003). Ecoinvent Database: [Electron. resource]. — Access link: http: //www. ecoinvent. ch
27. Climate Change 2001: The Scientific Basis [Electron. resource] // Intergovernmental Panel on Climate Change, UNEP, WMO. — Access link: http: // www. grida. no/ climate/ ipcc_tar/ wg1/ index. htm
28. Humbert S., Margni M. and Jolliet O. IMPACT 2002+ - Methodology Description (2005) [Electron. resource] // Risk Science Center of University of Michigan. — Access link: http: //www. sph. umich. edu/riskcenter
29. CML 2002 v2. 6: Impact Assessment: [Electron. resource]. — Access link: http: // www. cml. leiden. edu/ characterisation factors/ juli 2002. xls
30. Sleeswijk A.W. et al. Normalisation in product life cycle assessment: An LCA of the global and European economic systems in the year 2000 // Sc. Tot. Env., 390, 227 (2008)
УДК 629.4. 067. 3:629.4. 027. 11
Приводятся и анализируются тепловые статистические характеристики роликовых букс грузовых вагонов, такие как одномерные функции распределения амплитудных значений сигналов нормально греющихся и перегретых букс- двумерные и многомерные функции распределения амплитудных значений сигналов двух (или нескольких) букс вагона- вероятности появления сигналов от нормально греющихся и перегретых букс
СТАТИСТИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕЛЕМЕТРИЧЕСКИХ СИГНАЛОВ БУКС
В.М. П етухо в
Аспирант, старший преподаватель Кафедра «Вагоны»
Украинская государственная академия железнодорожного
транспорта
пл. Фейербаха, 7, г. Харьков, Украина Контактный телефон: (057) 730−10−35 e-mail: petuhowad@rambler. ru
Введение
Технология непосредственного контроля и диагностики буксовых узлов с помощью бортовых диагностических станций (БДС) призвана обеспечить раннее обнаружение и предупреждение о неисправностях букс [1].
Автоматическое распознавание неисправных букс осуществляется на основе анализа и обработки
по определенным алгоритмам характеристик телеметрических сигналов, поступающих от буксовых узлов.
Эти сигналы являются результатом преобразования температуры букс в цифровую форму. Изучение статистических характеристик телеметрических сигналов от букс имеет первостепенное значение при разработке методов и технических средств автоматического обнаружения аварийных букс.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой